Лист МОН, молоді та спорту від 02.07.07 № 1/9-407
Організація
навчально-виховного процесу
у першому класі
Відповідно
до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” з 2001-2002
навчального року навчання у 1 класі розпочинають діти, як правило, з 6 років.
Термін навчання у початковій школі організовується за єдиним чотирирічним
терміном.
Період
навчання дитини у першому класі є особливо важливим.
У
цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою
дитина починає оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не
лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості,
вольових зусиль. Тому навчання учнів 1 класу здійснюється з урахуванням
особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їх вікових та
індивідуальних можливостей.
Готовність до школи визначається
взаємозв’язаними компонентами: фізичною готовністю (станом здоров’я і фізичним
розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.
Фізична готовність дитини до школи
визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.
Особистісна готовність характеризує
уміння дитини орієнтуватися в навколишньому світі, запас її знань, ставлення до
школи, самостійність дитини, її активність і ініціативу, розвиток потреби у
спілкуванні, вміння встановити контакт з однолітками і дорослими.
Інтелектуальна готовність дитини до школи
включає в себе розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних
уявлень, розвитку таких психічних процесів, як сприймання, увага,
спостережливість, пам’ять, уява, розумовий і мовленнєвий розвиток.
Приймання дітей до 1 класу
загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. №
204. Неприпустимим є проведення іспитів,
тестування, співбесід з метою перевірки
знань дитини.
Конкурсне приймання до 1 класу
відбувається лише у випадку, коли дитина вступає до спеціалізованої школи
(школи-інтернату) з поглибленим вивченням предметів. Водночас
зауважимо, що процес приймання дитини має проводитись вчителем початкових
класів та психологом у формі співбесіди, що триває не більше 30 хвилин, у
присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Співбесіда має включати
спеціальні діагностичні завдання для перевірки рівня загального розвитку
дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та
здатності до вивчення навчальних предметів відповідно до спеціалізації закладу.
При
цьому не дозволяється перевіряти вміння читати, писати, рахувати тощо, оскільки
формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини в початкових
класах загальноосвітніх навчальних закладів.
Для
зарахування дитини до 1 класу батькам чи особам, які їх замінюють, слід подати
заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини та медичну
картку встановленого зразка.
Після зарахування дитини до 1
класу шкільний психолог та вчитель вивчають її
індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на всебічний розвиток
та виховання особистості у процесі навчання.
Порядок та організація прийому дітей до 1 класу приватного
загальноосвітнього навчального закладу визначається керівником закладу
і затверджується його засновником чи власником.
Навчання
учнів першого класу може бути організовано:
-
у загальноосвітній школі;
-
у навчально-виховному
комплексі
“Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній
навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад”;
-
на базі дошкільного
навчального закладу.
Формування перших класів у школах з малою наповнюваністю учнів здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливостей
конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявності вчителів.
Комплектування перших класів здійснюється із забезпеченням найбільш
сприятливих умов для навчання учнів.
Кількість учнів у 1 класі не повинна бути більшою 30 осіб. Допускається
зменшення наповнюваності за умови прийняття відповідного рішення
органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Незалежно від місця організації навчання встановлено такі режими
перебування учнів 1 класу в школі: під час навчання або протягом повного дня, що передбачає час
навчання під час уроків і перебування дитини у групі продовженого дня.
Групи продовженого дня рекомендується
комплектувати за принципом “клас-група” або на базі паралельних класів, що є
умовою їх ефективності.
Відповідно до
Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН
5.5.2.008-01) для першокласників, які відвідують групи продовженого дня,
необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон), а також
не менше, ніж 1,5-годинну прогулянку на свіжому повітрі.
Навчальний
рік у 1
класі загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу,
підпорядкування і форми власності розпочинається 1 вересня і закінчується не
пізніше 31 травня наступного року. Його тривалість становить 175 робочих днів
(35 навчальних тижнів).
Навчальний план
для учнів початкової школи, в т.ч. і для 1 класу розрахований на 5-денний
робочий тиждень.
Навчання
першокласників здійснюється за семестровою структурою.
Термін
проведення канікул для 1 класу визначається
відповідно до режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу. Їх
тривалість протягом навчального року не повинна бути меншою 30 календарних
днів.
З урахуванням
особливостей регіону, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу
за погодженням з місцевими органами управління освітою допускається зміна
графіка учнівських канікул, зокрема впровадження для учнів 1 класу додаткових
весняних тижневих канікул.
У початковий
період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного
періоду.
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до
систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їй подальший благополучний
розвиток, успішне навчання та виховання. Вимоги щодо забезпечення
належних умов для навчання і виховання учнів, в т.ч. 1 класу, в
загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними
правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Для учнів 1 класу особлива увага має приділятися:
- організації гарячого харчування;
- облаштуванню кімнат для відпочинку (сну);
- приміщень для організації рухливих ігор, щонайменше одного на
паралель класів;
- обладнанню відокремлених туалетів (вбиралень);
- обладнання відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій
для кожного класу тощо (лист МОН України від 10.12.04 № 1/9-633).
Особливу
увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів,
їх моральному та громадянському вихованню.
З цією метою важливо організувати
активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними
працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з
вчителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої
співпраці є:
-
краще вивчення індивідуальних
можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
-
здійснення особистісно-зорієнтованого навчання
та виховання;
-
впровадження здоров’язберігаючих
технологій навчально-виховного процесу;
-
спільна підготовка і проведення батьківських
зборів;
-
бесіди з батьками на
психолого-педагогічну тематику тощо.
Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”
навчально-виховний процес у 1 класах здійснюється за груповою (класно-урочною)
та індивідуальною формою навчання.
Створення
сприятливих умов для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного
навчання, зняття статичного напруження першокласників при одночасному виконанні
навчальних програм з усіх предметів забезпечується при складанні розкладу
уроків. Необхідно враховувати оптимальне співвідношення
навчального навантаження протягом дня,
тижня з урахуванням психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників.
Доцільно
чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і
гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та
образотворчого мистецтва, трудового навчання.
Навчальні
предмети, що вимагають значного розумового напруження - мови, математику -
доцільно ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети,
пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети "Основи
здоров’я", “Я і Україна” (ознайомлення з навколишнім), музичне мистецтво,
образотворче мистецтво, трудове навчання
можна проводити на четвертих уроках.
Середу або
четвер рекомендується планувати у розкладі як розвантажувавальний день. У цей
день можна проводити уроки з предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького
спрямування.
З метою
уникнення перевантаження впродовж вересня – жовтня на четвертих уроках доцільно
використовувати інші форми організації навчального процесу. Протягом цього часу
учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі
уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
Так, ці 8
тижнів по 1 уроку щоденно (40 годин навчального навантаження) можна спланувати,
гнучко використовуючи при цьому розклад уроків: 24 уроки фізичної культури і 16
уроків з інших предметів. Наприклад, можна провести в цей період заключними
уроками 5-6 уроків-ігор,
уроків-театралізацій та уроків–екскурсій з предмета “Основи здоров’я”, 2-3
екскурсії з предмета “Я і Україна”, 4-5 уроків-ігор та уроків–екскурсій з
математики, 2-3 екскурсії з образотворчого мистецтва, 2-3 екскурсії з трудового
навчання, 3-4 уроки-театралізації з музики.
У класному
журналі доцільно вказувати форму проведення уроків, якщо вони проводяться не в
класно-урочній формі.
В
адаптаційний період навчання першокласників виявляється специфіка організації
уроків з окремих предметів.
Уроки фізичної
культури протягом перших двох місяців (24 год., по 3 уроки на тиждень)
спрямовані в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, по
можливості, проводяться на свіжому повітрі.
Уроки з основ здоров’я рекомендується
проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову
діяльність першокласників. Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною
частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я.
Початковий
період адаптації на уроках математики співпадає з проведенням
підготовчої роботи до сприйняття понять числа, величини, дій з числами та ін.
(дочисловий період). В цей період діти вчаться цілеспрямовано спостерігати над
предметами і групами предметів у ході їх порівняння, розміщення у просторі,
класифікації за ознаками (форма, розмір, колір), отримуючи при цьому кількісні
і просторові уявлення. Відбувається розширення математичного кругозору і
досвіду дітей, формуються їх комунікативні уміння. Особлива увага приділяється
розвитку математичного мовлення дітей, вихованню їх особистісних якостей.
Подальша
робота з ознайомлення дітей з числами та діями з ними організовується з
обов’язковим використанням предметної наочності в ході проведення дидактичних
ігор, практичних робіт, екскурсій тощо.
Залежно від
характеру завдань на уроці діти можуть вставати з-за парт, підходити до столу
вчителя, до книжкових полиць, до полиць із наочністю, іграшками та ін.
Значне місце
на уроках математики слід відводити дидактичним іграм, дозволяючи дітям час від
часу рухатись, забезпечуючи зміну видів діяльності. Для розвитку просторових
уявлень у першокласників корисно використовувати різноманітні дидактичні
матеріали: будівельні набори, конструктори тощо.
Вивчення
окремих тем з математики у цей період може проходити не лише у класі, але і в
добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи.
Щотижня один урок математики доцільно
проводити на повітрі.
Так, при
вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою)
доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір’ю, на спортивний
майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики.
Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними
завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного
розміщення предметів. При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх
кількістю, а також з лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у
магазин.
Адаптаційний
період співпадає зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та
цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей
з навколишнім світом. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого
досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання
навколишнього світу, у тому числі, соціального оточення дитини. Доцільно
екскурсії і тематичні прогулянки цілеспрямовано проводити у системі уроків ознайомлення дітей з навколишнім світом.
У зв’язку з
тим, що основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпростіші
музичні жанри – пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості,
навчальна діяльність першокласників на уроках музики може включати в себе
яскраво виражені ігрові елементи (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи,
вільне диригування, гру на елементарних музичних інструментах, інсценування та
розігрування окремих музичних творів, пісень тощо. Це дозволить вчителю зробити уроки музики
захоплюючими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності учнів,
допоможе усунути рухову пасивність і перевантаження дітей.
У період
адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки
образотворчого мистецтва відіграють особливу роль. Художня діяльність
супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не стільки створює малюнок,
скільки передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче
співробітництво, довірливість стосунків
між учителем і учнем. Тому сама атмосфера і цілі художніх занять передбачають
окремі ігрові форми спілкування.
Художні
заняття у цей період можуть мати різні форми: прогулянки та екскурсії в парк чи
в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і
спостережливості, а також збору природних матеріалів для наступних уроків з
образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю,
в художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного
мистецтва; ігри.
Основне
спрямування роботи на перших уроках трудового навчання включає в себе
розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, формування
пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.),
координація рухів, формування початкових прийомів роботи з ручними
інструментами тощо.
Частину
уроків трудового навчання пропонується проводити у формі екскурсій та ігор.
Екскурсія може включати ігри-змагання на розвиток окоміру, почуття кольору,
форми. Уроки на свіжому повітрі можуть включати ігри та конкурси, пов’язані зі
збиранням природного матеріалу. Можна провести уроки – конкурси чи
театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.
При вивченні
окремих навчальних предметів наповнюваність та поділ перших класів на
групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від
20.02.02 № 128 “Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних
навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних
загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на
групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах” із
забезпеченням найбільш сприятливих умов для навчання, виховання і відпочинку
учнів.
Законом
України "Про загальну середню освіту" визначено тривалість
уроків для учнів 1 класу. Вона становить 35 хвилин.
Тривалість
перерв між уроками для учнів 1 класу має
бути не меншою 15-и хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30-и
хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На
великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.
Згідно з
вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу
(ДсанПіН 5.2008–0)1 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться
фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження
зору, пальчикова гімнастика тощо.
Учитель
повинен весь час стимулювати учнів у
дотриманні правильної статури під час виконання письмових робіт за партою.
Навчання
учнів першого класу здійснюється за робочим навчальним планом
загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі Типових
навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами
національних меншин (5 варіантів), затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 29.11.2005 №682.
Робочі
навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та
предметів художньо-естетичного циклу розробляються
за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цих типів,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.07.2005 № 239.
Гранично допустиме тижневе навантаження учнів 1 класу визначається відповідно до Типових навчальних планів МОН
України від 29.11.2005 №68 та ДсанПіН 5.2008 - 01.
Організація навчання здійснюється навчальними програмами, розробленими
відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими
Міністерством освіти і науки України 20.06.2006 р. (Програми для середньої
загальноосвітньої школи, 1 - 4 класи, видавництво «Початкова школа», Київ, 2006
рік).
У
навчально-виховному процесі з предметів інваріантної та варіативної складових
навчального плану використовуються навчальні програми, підручники та навчально-наочні посібники,
які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
У процесі
навчання одним з найважливіших завдань є формування у першокласників загальнонавчальних
умінь і навичок.
Відповідно до
вимог навчальних програм для 1-4 класів
загальноосвітніх навчальних закладів прийоми та
методи роботи з дітьми мають бути спрямованими на формування:
·
організаційних умінь і навичок (добирати обладнання для проведення уроку,
розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після
вказівки вчителя; дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових видів
робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка),
користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і
письма;
·
загальномовленнєвих (говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною
силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою
і вільною моделлю, зв’язно передати почуте, побачене за допомогою
трьох-чотирьох речень; з повагою звертатися до вчителя, учнів);
·
загальнопізнавальних (виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір,
смак тощо; знаходити у двох об`єктів однакові, схожі і різні ознаки; зіставляти
групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати вміння у спостережуваних
об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; за допомогою вчителя зробити
висновок-узагальнення після виконання навчального завдання);
·
контрольно-оцінних умінь і навичок (знайти фактичну помилку в ході зіставлення
результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за
орієнтирами, вказаними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився,
то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі і т. ін.)
Прийоми та методи роботи з
дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного
учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1
класі.
Домашні
завдання учням першого класу не задаються.
Навчальні досягнення учнів 1 класу оцінюються
вербально.
(Методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи, рекомендовані Міністерством освіти і науки
України (лист МОН України від 30.08.2002 р. № 1/11-2927).
Під впливом різноманітних чинників шкільного життя позитивні уявлення
про себе, сформовані у дитини в дошкільному віці, у першому класі піддаються
серйозним випробуванням. Навчання пов’язане не лише з успіхами, а частіше з
помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає
опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його
позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих
переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний
емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень
засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити
зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.
Важливо на уроках створювати такі умови, коли б невдоволеність від
невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності. Педагогічна оцінка має бути тактовною; не
акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон
для подолання труднощів. Важливо навчити учня
сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що
оцінюються його конкретні дії.
Важливе
завдання виховання першокласників – цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає
формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей,
досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, і,
перш за все, виділяючи ознаки, які
свідчать про тенденції формування у них самооцінки.
Для дітей
з заниженою самооцінкою, сором’язливих,
пасивних дуже важливими і значимими є
оцінки, які дає учитель. Похвала, заохочення допомагають зняти
негативний вплив невпевненості в собі, в той час як осудження – посилює його.
Такій дитині важливо дати можливість
реально добиватися хороших результатів у роботі, а потім допомогти правильно їх
оцінити і в коректній формі
привернути увагу однокласників.
Діти с
виявленою завищеною самооцінкою зазвичай є схильними до демонстративності та
домінування. По відношенню до них доречною є тактика стриманості, висловлена
незначними знаками уваги. Якщо немає можливості уникнути зауваження, то його
слід висловити діловим тоном, не
показуючи якихось емоцій.
Важливо помітити той момент, коли
дитина в основному виправила свою помилку, щоб поставити її в однакові умови з
іншими учнями.
В усіх
випадках не слід протиставляти дітей один одному. Можна порівнювати лише певні
досягнення учня. Стимулюючий характер носить порівняння роботи (відповіді,
поведінки тощо) з тим, як працювала дитина раніше, проте не вдаватися до
порівняння успіхів чи невдач окремих учнів.
Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише самооцінку, а й
взаємо оцінку, колективну оцінку. Це активізує навчальну роботу, допомагає
формуванню в школяра зацікавленого ставлення до критики, висловленої на його
адресу, зміцнює почуття своєї значущості в колективі, сприяє усвідомленню
турботи про нього товаришів.
Вміло користуючись роботі з першокласниками педагогічною оцінкою,
вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї
діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу
доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття
власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.
У класному журналі та в зошитах оцінки
в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання
будь-яких позначень для оцінюванні навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки
вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими
критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості
та індивідуальні психічні процеси, зокрема, пам’ять, увага, сприймання тощо.
Ведення
учнівських щоденників у 1 класі не рекомендовано.
Зміст та
форма проведення навчальних екскурсій для учнів 1 класу визначені листом
Міністерства освіти і науки України від 07.03.2001 р. № 1/9-97. Термін та
тривалість проведення навчальних екскурсій встановлюється відповідно до
рекомендацій Міністерства освіти і науки
України про організацію навчально-виховного процесу та порядок закінчення
навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах.
Відповідно до
Інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи
загальної середньої освіти усіх типів та форм власності, наказ МОН України від 05.02.2001 р. № 44,
реєстрація в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 року за №120/5311 в
кінці навчального року на кожного першокласника вчитель складає характеристику,
яка заноситься до особової справи учня. У ній зазначається рівень розвитку учня
та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.
Усі учні 1 класу
незалежно від річного оцінювання
переводяться до наступного класу. Водночас
учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини), за результатами
річного оцінювання мають навчальні досягнення нижчі середнього рівня можуть
бути, як виняток, залишені для повторного навчання у 1 класі за рішенням
педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють (п.п.1.8;
п.1.11 Інструкції).
Відповідальність
за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках,
під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог
санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники,
вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація
загальноосвітніх навчальних закладів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий